Рис — одна з найважливіших культур на планеті. Це щоденна їжа для понад чотирьох мільярдів людей. Проте нові дані свідчать: глобальне потепління може перетворити цю основну страву на потенційно токсичну загрозу, пише Pixelinform.
Міжнародна група дослідників із США та Китаю протягом шести років вивчала, як різні кліматичні умови впливають на хімічний склад рису. Результати — тривожні: підвищення температури та зростання вмісту вуглекислого газу в атмосфері сприяють накопиченню миш’яку в зерні. Причому мова йде саме про неорганічну форму миш’яку — одну з найнебезпечніших токсичних речовин, що впливають на організм людини.
Як миш’як потрапляє в рис
Рисова культура традиційно вирощується у затоплених полях, де вода постійно циркулює. Якщо у ґрунті або воді присутній миш’як (через промислові викиди, пестициди чи природні джерела), рослина легко його вбирає. З підвищенням температур і вмісту CO₂ цей процес прискорюється: коренева система починає активніше поглинати забруднювачі разом із поживними речовинами.
Неорганічний миш’як має канцерогенні властивості. Його накопичення в організмі пов’язують з ризиком розвитку онкологічних захворювань, серцево-судинних проблем, ушкоджень печінки й порушень нервової системи. Особливо вразливі до цього токсину діти, адже часто споживають рисові каші в якості прикорму.
Найсерйозніші наслідки очікуються в Азії, де рис — основа харчування, а система контролю безпеки продуктів часто недосконала. Але й у Європі чи США повністю виключити ризик неможливо — миш’як виявляли навіть у рисі з органічних фермерських господарств.
Серед можливих рішень — виведення нових сортів рису, менш схильних до накопичення токсичних речовин. Також важливо впровадити жорсткіші стандарти контролю за якістю зерна та обмежити вживання рису дітьми до зменшення ризику. Додатковий захід — перехід на альтернативні способи вирощування рису, зокрема без тривалого затоплення полів.
Проблема торкається не лише аграріїв або екологів. Йдеться про загрозу, яка зачіпає систему харчування майже половини людства. Якщо зміни клімату продовжаться такими темпами, без негайних заходів ми можемо втратити не тільки якість, а й безпечність базових продуктів. Рис, який сьогодні є символом стабільності для мільярдів, завтра може стати фактором хронічного отруєння.