Вчені з Університету Копенгагена та Ольборгського університету представили нове дослідження, яке демонструє, що маленька молекула в мозку впливає на почуття бадьорості вдень та втоми вночі. Люди з генетичною варіацією цієї молекули мають більш високий ризик страждати від денної сонливості.
У людей, які страждають на безсоння, гіпокретину в мозку може бути занадто багато, а у людей, які страждають на нарколепсію, – занадто мало. Дослідники також підозрюють, що гіпокретин грає певну роль у депресії, СДВГ та інших психічних розладах. Проте, за словами автора дослідження Біргітте Корнум, проблема в тому, що ми мало знаємо про те, як гіпокретин регулюється всередині клітин.
Команда дослідників витратила кілька років на вивчення одного з клітинних механізмів, які впливають рівень гіпокретину, зосередившись на маленькій молекулі під назвою микроРНК-137 (miR-137).
“Ми виявили, що miR-137 допомагає регулювати гіпокретин. Для нормального сну необхідно, щоб у мозку в потрібний час була потрібна кількість гіпокретину, і miR-137 допомагає в цьому. Хоча MiR-137 виявляється і в інших частинах тіла, він особливо виражений у мозку” , – говорить Біргітте Корнум про нове дослідження, яке вона очолила разом із доцентом Анею Хольмом з Ольборгського університету.
