Людське серце — це дуже складний орган, який безперервно працює, не зупиняючись ні на хвилину протягом усього життя. Основне завдання серця – безперервно перекачувати кров судинами, щоб доставляти кисень і поживні компоненти в тканини. Жодних інших функцій наше серце не виконує, оскільки організму важливо, щоб саме процес циркуляції крові здійснювався безперервно та правильно.
Здавалося б, що нового та незвичайного можна дізнатися про цей орган? Але є цікаві факти, про які ви могли не знати.
Серце – це електроприлад
Хоча це живий орган, що складається з сполучної та м’язової тканини, з погляду функціоналу це електричний прилад. Для того, щоб м’язи могли скорочуватися, вони регулярно одержують електричні імпульси, які генерує серцева «батарейка» – синусовий вузол. Причому на відміну будь-яких відомих елементів живлення, створених людиною, синусовий вузол може виробляти імпульси все життя без зупинки. Але це актуально, якщо ви здорові, немає ніяких дефектів у серці та його провідній системі.
Працюватиме і поза організмом
Якщо створити умови, за яких серцевий м’яз отримуватиме кисень та поживні речовини, тобто пустити по його судинах кров поза організмом, серце продовжить битися і поза тілом людини. Це пов’язано з автономністю синусового вузла — тобто здатністю генерувати імпульси повністю ізольовано, незалежно від настрою, здоров’я та роботи мозку.
Так, усередині організму серце реагуватиме на викид гормонів, навантаження, різні емоційні фактори — пришвидшуючи чи уповільнюючи серцебиття. Але здорове серце неможливо зупинити зусиллям волі чи силою думки.
Чути лише клапани
Здорове серце скорочується безшумно, а те, що ми чуємо в грудях, приклавши вухо – це не скорочення самого серця, а звук закриття клапанів, які регулюють об’єм крові, що викидається. По суті, вони аналогічні воротам, що мають дві або три стулки. І в момент, коли вони із зусиллям закриваються по черзі — між передсердями та шлуночками, а потім — у гирлі аорти та легеневої артерії — ми й чуємо характерні «тук-тук».
Серце має вуха, але вони не чують
Так, у серці є невеликі елементи, які названі вушками. Це додаткові порожнини у верхніх частин як правого, і лівого передсердя. Виглядають ліве та праве вушко зовсім по-різному, і вчені поки що гадають, яку ж функцію виконують ці елементи в нашому серці. Є припущення, що вони допомагають ефективніше прокачувати кров під час скорочень.
Однак деякі вчені вважають їх спадщиною минулого та нефункціональними елементами. Ще одна версія — це резервні камери, які підключаються, якщо серце слабшає. Єдине, що відомо точно – при патологіях саме в області вушок утворюються тромби, які можуть призвести до непоправних наслідків в організмі.
Без сумки довго не протягне
Щоб серце ефективно працювало і повноцінно скорочувалося, йому потрібна серцева сумка. Медичною мовою її називають перикард. Без неї саме серце довго не пропрацює, оскільки банально зітреться про навколишні тканини. Серцева сумка має особливу будову – в ній є два листки (або шари), що утворюють мішечок, усередині якого висить серце і активно працює.
Між серцем і внутрішнім листком перикарду постійно є трохи рідини. Вона необхідна для того, щоб серце банально не пересихало, не натирало собі мозолі та ефективно скорочувалося, ковзаючи по стінках серцевої сумки.
Серце теж «жиріє»
Вирушаючи в черговий раз за фастфудом або з’їдаючи друге-третє тістечко, пам’ятайте, що зайвий жир відкладається не тільки на ваших боках і попі. Серце теж може “товстіти”, буквально запливаючи жиром. При цьому страждають м’язові волокна органу, знижуючи ефективність його скорочень.
Ожиріле серце, подібно до свого господаря, стає більш повільним, менш ефективним. Поступово ділянки м’яза замінюються жировими клітинами – як наслідок, можуть виникати аритмії, екстрасистоли, а у важких випадках – інфаркти.
Енергії – до Місяця і назад
Вчені підрахували, що для ефективної роботи до серця притікає близько 5% всього циркулюючого об’єму крові. Це потрібно, щоб м’язи отримували достатньо кисню та поживних речовин. За добу серце виробляє такий обсяг енергії, який дозволив би електрокару проїхати приблизно 32 кілометри. Якщо ж скласти всю енергію за життя, її вистачило б, щоб можна було дістатися Місяця і повернутися назад.
