5 душевних травм з дитинства, які заважають нам у дорослому житті

Перший обов’язковий крок до душевного зцілення – зізнатися собі в тому, що у вас є одна із психологічних травм, отриманих у дитинстві.

5 душевних травм з дитинства, які заважають нам у дорослому житті – це зрада, приниження, недовіра, самотність та несправедливість. Душевні травми – це наслідки хворобливих дитячих вражень, які визначають нашу особистість, коли ми стаємо дорослими, впливають на те, ким ми є, та визначають нашу здатність долати негаразди. 

5 душевних травм з дитинства, які заважають нам у дорослому житті

Ми маємо зізнатися собі в наявності душових травм і перестати маскувати їх. Чим довше ми чекаємо на зцілення, тим глибшими вони стають. Страх знову пережити страждання, які з нами сталися, заважає нам рухатися вперед.

На жаль, досить часто наше емоційне та психічне здоров’я руйнується ще у дитинстві. Вже ставши дорослими, ми не усвідомлюємо, що нас блокує. Ми не розуміємо, що наявність душевних травм, які ми отримали за першого знайомства зі світом, заважає нам йти вперед.

1. Страх бути покинутим 

Безпорадність — це найгірший ворог людини, яку покинули в дитинстві. Уяви собі, як болісно для беззахисної дитини відчувати страх самотності, залишитися одному в незнайомому йому світі.

Згодом, коли безпорадна дитина стає дорослою, вона намагається запобігти ситуації, коли вона знову залишиться сама. Таким чином, будь-яка людина, яку покинули в дитинстві, все швидше віддалятиметься від своїх партнерів. Це пов’язано зі страхом знову зазнати душевного болю.

Часто ці люди думають і кажуть приблизно так: “Я кину тебе до того, як ти кинеш мене”, “Ніхто мене не підтримує, я не можу цього винести”, “Якщо ти підеш, можеш більше не повертатися”.

Такі люди повинні працювати над страхом самотності. Це страх бути покинутими і страх фізичних контактів (обіймів, поцілунків, сексуальних відносин). Ви допоможете собі, якщо заглушите страх самотності позитивними думками.

2. Страх бути відкинутим

Ця травма не дозволяє нам відкривати свої почуття, думки та переживання. Поява такого страху в дитинстві пов’язана з відмовою, отриманою від батьків, сім’ї чи друзів. Біль унаслідок цього веде до неправильної самооцінки та зайвого самолюбування.

Цей страх провокує думки про те, що тебе відкинуто, ти небажаний член сім’ї/друг і тому ти погана людина.

Відкинута дитина не почувається гідною любові та розуміння. Вона ізолюється, щоб знову не зіткнутися із стражданням.

Швидше за все, доросла людина, яку відкинули в дитинстві, стане втікачем. Саме тому їй потрібно працювати над своїми внутрішніми страхами, які провокують паніку. 

Якщо це ваш випадок, спробуйте навчитися самостійно приймати виважені рішення. Тож ви перестанете турбуватися, що люди від вас віддаляються. Ви перестанете приймати те, що хтось забув про вас на деякий час на свій особистий рахунок. Щоб жити, вам потрібні тільки ви самі.

3. Приниження – одна з душевних травм родом з дитинства

Ця рана виникає, коли ми відчуваємо, що інші люди не сприймають нас і критикують. Можна сильно поранити дитину, кажучи їй, що вона дурна, погана або не вміє поводитися, і порівнювати її з іншими. На жаль, це трапляється дуже часто. Це руйнує дитячу самооцінку та заважає дітям навчитися любити себе.

Цей тип особистості часто перетворюється на залежну особистість. Деякі люди, які зазнали приниження в дитинстві, стають тиранами та егоїстами. Вони починають принижувати інших — це їхній захисний механізм.

Якщо з вами траплялося щось подібне, треба працювати над своєю свободою та незалежністю. 

4. Страх довіритися іншій людині після зради

Цей страх розвивається після того, як близькі дитині люди не виконують своїх обіцянок. В результаті вона почувається відданою та ошуканою. У ній розвивається недовіра, яка може трансформуватися у заздрість чи інші негативні почуття. Наприклад, дитина почувається негідною обіцяних речей або тих речей, які є в інших.

З таких дітей виростають перфекціоністи та любителі все контролювати. Ці люди люблять все перевіряти ще раз, не залишаючи нічого волі випадку.

Якщо ви зіткнулися з подібними проблемами в дитинстві, ймовірно, що ви відчуваєте потребу контролювати інших людей. Це нерідко виправдовують наявністю сильного характеру. Однак це лише захисний механізм проти ще одного можливого обману.

Ці люди часто повторюють свої помилки, підтверджуючи чужі упередження. Їм потрібно виробляти терпіння, толерантність до інших людей, вміння спокійно жити і розподіляти повноваження. 

5. Несправедливість

Почуття несправедливості часто розвивається у дітей холодних та авторитарних батьків. Це породжує відчуття безсилля та власної нікчемності і в дитинстві, і у дорослому житті.

Альберт Ейнштейн чудово висловив цю ідею у своєму знаменитому висловлюванні: Ми всі генії. Але якщо ми судитимемо рибу за її здатністю лазити по деревах, вона все життя думатиме, що дурна». 

Внаслідок цього діти, які постраждали від байдужості та холодності, виростаючи, перетворюються на жорстких людей. Вони не терплять напівзаходів у жодній із сфер свого життя. Крім того, вони почуваються дуже важливими і могутніми.

Ці перфекціоністи фанатично ставляться до порядку. Часто такі люди доводять свої ідеї до абсурду, тому їм важко приймати виважені рішення.

Для вирішення цих проблем потрібно позбутися підозрілості та емоційної жорстокості, щоб навчитися довіряти іншим.

Тепер ви знаєте всі п’ять найпоширеніших душевних травм, які можуть негативно впливати на ваше життя, здоров’я та блокувати ваш розвиток. Дізнавшись про них, набагато простіше почати психічно одужувати.

Перший обов’язковий крок: зізнатися собі в тому, що у вас є одна з цих душевних травм, дозволити розсердитись на себе і дати собі час, щоб подолати її.