Біонічна підшлункова залоза з технологією автоматичної доставки інсуліну виявилася ефективнішою для підтримки рівня глюкози в крові людей з діабетом 1-го типу, ніж стандартні ін’єкції інсуліну. Такого висновку дійшли вчені США, які опублікували результати клінічних випробувань у New England Journal of Medicine.
Автоматизовані системи доставки інсуліну, також звані системами контролю зі зворотним зв’язком, відстежують рівень глюкози в крові людини за допомогою безперервного монітора глюкози і автоматично вводять гормон інсулін за необхідності за допомогою помпи інсуліну. Ці системи замінюють вимірювання рівня глюкози за допомогою взяття проби з пальця, безперервний моніторинг рівня глюкози з подачею інсуліну через багаторазові щоденні ін’єкції або помпу без автоматизації.
У 13-тижневому випробуванні, проведеному в Nemours Children’s Health та 15 інших клінічних центрах у США, взяли участь 326 учасників віком від 6 до 79 років, які страждали на діабет 1-го типу та використовували інсулін не менше одного року. Учасники були випадково розподілені або в групу лікування з використанням біонічного пристрою підшлункової залози, або в контрольну групу стандартного лікування.
У учасників, які використовують біонічну підшлункову залозу, глікований гемоглобін – показник довгострокового контролю рівня глюкози в крові людини – покращився з 7,9 до 7,3 відсотка, але залишився незмінним у контрольній групі зі стандартним лікуванням. Гіперглікемія, або високий рівень глюкози в крові, спричинений проблемами з інсуліновою помпою, була найчастішим побічним ефектом у групі біонічної підшлункової залози.
