Кава, свого часу викреслена з режиму багатьох біохакерів, повертає собі репутацію напою, що може позитивно впливати на тривалість життя. Один із найвідоміших біохакерів світу, Браян Джонсон, який дотримується надзвичайно суворої програми оптимізації здоров’я та уповільнення старіння, переглянув своє ставлення до кофеїну після аналізу нових наукових даних. Підставою для цього стали результати великого когортного дослідження, проведеного Тулейнським університетом у США. У дослідженні брали участь понад 40 тисяч осіб, і воно показало, що споживання кави пов’язане зі зниженням ризику загальної смертності на 16%, а смертності від серцево-судинних захворювань — на цілих 31%. Проте ключову роль у цьому ефекті відіграє не лише факт споживання кави, а й час її вживання, пише Pixelinform.
Науковці встановили, що саме ранкове вживання кави дає найбільший оздоровчий ефект. Натомість споживання кофеїну в другій половині дня або ввечері не демонструє такої ж користі, а у деяких випадках може навіть шкодити. Це пов’язано, зокрема, з впливом кофеїну на якість сну. Джонсон підкреслює, що період напіввиведення кофеїну з організму становить приблизно 5–6 годин. Це означає, що чашка кави, випита о 15:00, залишає значну кількість активної речовини в організмі аж до пізнього вечора, потенційно погіршуючи сон. А якість сну, згідно з найновішими уявленнями про довголіття, — один із найважливіших факторів здоров’я. Порушення сну корелює з підвищеним ризиком хронічних захворювань, ослабленням когнітивних функцій і зменшенням тривалості життя.
Джонсон підкреслює, що ранкове вживання кави може, навпаки, активізувати метаболізм, покращити кровообіг і підтримувати енергетичний тонус. Більше того, кава багата на поліфеноли — природні антиоксиданти, що допомагають організму боротися з оксидативним стресом, зменшують запалення, захищають клітини мозку від старіння і навіть активують процес аутофагії — внутрішньоклітинного очищення, яке безпосередньо пов’язане з омолодженням організму.
Цей підхід, заснований на наукових даних, змінює традиційне уявлення про кофеїн як про потенційно шкідливу речовину. Він демонструє, що вплив кави на організм залежить не лише від кількості, а й від обставин споживання. Застосування цього знання в реальному житті — зокрема, дотримання вікна вживання кави лише у першій половині дня — може стати елементарною, але надзвичайно дієвою практикою біохакінгу.
Хоча остаточні висновки вимагають додаткових досліджень, уже зараз наукова спільнота погоджується: дієтичні рекомендації майбутнього мають враховувати не лише кількість поживних речовин, а й час їх вживання. Джонсон наголошує, що для отримання максимуму користі від кави її слід пити без цукру, підсолоджувачів і жирних вершків — добавок, які можуть нівелювати переваги кофеїну й антиоксидантів.
Таким чином, кава виявляється не просто напоєм для підбадьорення зранку, а потенційним засобом продовження життя — якщо вживати її правильно. Як і у випадку з гострим перцем чилі, який, за іншими дослідженнями, пов’язаний із зниженням ризику смерті на понад 25%, ефективність простих, але науково обґрунтованих рішень часто перевершує дорогі харчові добавки. Біохакінг XXI століття — це не лише капсули, але й мудрий підхід до звичних речей.
Підписуйся на наш Telegram-канал