Лікарі назвали 9 ознак того, що організм витратив усі свої ресурси на стрес

Періодично перейматися справами серцевими чи хвилюватися через відмітки дітей у школі — навіть корисно. Короткочасний стрес, якщо він, звичайно, не доводить вас до жару та істерики, не небезпечний. Він злегка підстьобне обмін речовин, мобілізує тіло і змусить вашу кров швидше бігти судинами. Але треба вчасно «остигати».

Якщо ж хвилювання, паніка і страх стали частиною вашого життя — треба постаратися, хоч це й дуже важко взяти себе в руки. Вимкнути телевізор, усунути з життя соцмережі (хоча б на тиждень), відволіктися на домашні справи. Це потрібно вашому тілу, щоб не постраждали серце, кишечник, мозок та імунітет.

Ми живемо з ним споконвіку

Ми звикли використовувати термін «стрес» у негативному та емоційному сенсі — як синонім страху, паніки, переживань, перевантажень. Але це не зовсім правильно, з погляду фізіології стрес — це закладена природою реакція організму на будь-який вплив — хворобу, небезпеку, зміну зовнішніх умов. Це реакція, яка на зорі людства дозволила нашим предкам вижити у суворих умовах.

Сьогодні у нашому житті всі стреси, які ми переживаємо, можна поділити на дві групи — хороший, або «еустресс», і поганий — «дистрес», процес поступового саморуйнування через постійні навантаження. І важливо домогтися того, щоб еустресу в житті було більше, оскільки він творчий, а дистресу — менше, оскільки він виснажує ресурси.

Хороший стрес допоможе підбадьоритися

Будь-яка подія, яка не стосується нашої щоденної рутини, — це стрес для організму. Але не всі вони однозначно погані, іноді стрес може навіть вилікувати нас і буквально «окриляє». Тому важливо розуміти різницю між поганим і хорошим.

Типові приклади еустресу – закоханість, весілля, переїзд у новий будинок, народження малюка, вступ до інституту, підвищення по службі. Характерними для такого позитивного стресу будуть:

• Короткочасність його впливу – подія настала і на цьому хвилювання закінчено.
• Підвищення мотивації та працездатності.
• Фізично та емоційно події переносяться легко.
• Завершення стресу характеризується розслабленням, виникнення позитивних емоцій надає жодного впливу здоров’я.

Поганий стрес погрожує здоров’я

Зовсім інша справа з дистресом — він може бути як гострим, так і хронічним, стан пригнічує активність, знижує працездатність, погіршує процес адаптації — страждає сон, апетит, виникає нездужання, постійний страх, стрес, напруга.

У результаті поступово, якщо стрес не припиняється, можуть страждати імунна система, серце, інші внутрішні органи — ми руйнуємо себе зсередини. Приклад цього – тяжкі хвороби близьких людей, конфлікти, втрата роботи, руйнація сім’ї, війни, втрата заробітку тощо.

Звичайно, страждає психіка — робота головного мозку перебудовується на «аварійний режим», але механізм проблем відносно зрозумілий. А ось чому і як страждають внутрішні органи і чим може обернутися постійний страх від перегляду новин, переживання за близьких чи зміни у власному житті не завжди зрозуміло.

9 проблем зі здоров’ям через страх і стрес

Якщо стрес впливає понад 3-5 діб і резервні можливості поступово вичерпуються, у більшості людей тією чи іншою мірою виявляються такі симптоми:

1. Вегетосудинні розлади – тремтіння тіла, напади пітливості, головний біль, швидка втома, похолодання рук і ніг. Прискорене серцебиття, біль у ділянці грудей, проекції серця.
2. Скрип зубами, напруга м’язів обличчя та тіла.
3. Порушення травлення з нападами кишкових кольок, запорами чи діареєю, нудотою.
4. Розлади харчової поведінки у вигляді анорексії або нападів ненажерливості (спроби заїсти стрес).
5. Часті респіраторні чи кишкові інфекції, які можуть бути затяжними.
6. Емоційні гойдалки з плаксивістю, спалахами гніву, апатією, тривожністю, агресією, замкнутістю, песимізмом.
7. Зниження статевого потягу та тимчасові проблеми в інтимному житті.
8. Порушення сну – з поверхневим сном, безсонням, порушеннями циркадних ритмів.
9. Когнітивні розлади – зниження концентрації, неуважність, провали в пам’яті.

Чому тіло так страждає?

Це пов’язано з дією гормонів, що виділяються при страху і стресі, — адреналіну, кортизолу, норадреналіну. Надлишковий синтез цих сполук наднирковими залозами призводить організм у стан «підвищеної боєготовності» з активним витрачанням ресурсів, запаси яких в умовах стресу майже не поповнюються.

У результаті страждає кровотворення та робота печінки по синтезу білків, що відбивається на роботі імунної системи – клітини крові витрачаються на «залатування дірок» в організмі і не можуть ефективно справлятися з патогенами. Зниження синтезу білків печінки зменшує захист від вірусів.  

У свою чергу будь-яка інфекція — це додатковий стрес, який буквально «вичавлює» сили організму, що залишилися. Виникають проблеми зі здоров’ям, які збільшуються як снігова куля. У результаті можна отримати хронічні запалення нирок, печінки, цукровий діабет, гіпертонію і навіть пухлинні патології.