Мозок розділений на дві половини, які виглядають майже однаково. Але перше враження оманливе: різні області мозку мають невелику, але функціонально значущу різницю між лівою і правою сторонами. І ця асиметрія відрізняється від людини до людини. Її причини з’ясували вчені з Інституту когнітивних та мозкових наук Макса Планка та Форшунгсцентру Юліх
Дві півкулі спеціалізовані для виконання різних функцій. Наприклад, просторова увага у більшості людей обробляється переважно правою півкулею, а мова – лівою. Таким чином, робота може бути більш ефективно розподілена між обома півкулями, що загалом розширює коло завдань.
Але ця тенденція ділянок мозку обробляти певні функції більшою мірою в лівій або правій півкулі – варіюється від людини до людини. Більш ранні дослідження показали, що це, своєю чергою, може впливаті і на самі функції. Наприклад, відсутність лівої асиметрії певних мовних областей спостерігається під час дислексії. Недостатня латералізація мозку також, мабуть, грає роль таких захворюваннях, як шизофренія і розлади аутистичного спектра, чи гіперактивності в дітячому віці.
Однак досі не було зрозуміло, наскільки розбіжності в асиметрії мозку у різних людей є спадковими, а наскільки зумовлені різними потребами? Крім того, чи є подібні особливості асиметрії мозку у мавп?
Вчені з Інституту когнітивних та мозкових наук Макса Планка та Форшунгсцентра Юліх досліджували асиметрію функціональних градієнтів, що описують осі плавних змін функцій мозку у корі головного мозку. Вони виявили, що існують тонкі відмінності у функціональній організації областей мозку на лівій та правій стороні мозку. Дослідники, окрім іншого, виявили, що індивідуальні відмінності у цих функціональних структурах є спадковими, тобто частково залежать від генетичних факторів. У той же час значна частина цієї асиметрії в мозку людини не може бути пояснена генетичними факторами. Це означає, що на деяку асиметрію принаймні частково впливає досвід людини.
Крім того, команда виявила, що людський мозок більш асиметричний, ніж мозок мавп. “Цілком ймовірно, що функціональна асиметрія, що спостерігається, відображає взаємодію як генетичних, так і негенетичних ефектів, зумовлених особистим досвідом”, – пояснює Бін Ван, провідний автор дослідження, опублікованого в журналі eLife.
